Дана подія в нашому селі відбувалася з благословення високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського. І як вже стало традицією, владика Феодор сам особисто випробовував ерудованість братчиків. В кінці цих змагань владика Феодор з великим духовним задоволенням зазначив, що всі учасники змагань виявили прекрасні знання та високу духовність. Слід зазначити, що по ходу змагань владика Феодор часто звертався до присутніх в залі сільського клубу, особливо до молоді – адже самі вони повинні продовжувати нести духовні традиції, звертався з духовним словом підтримки праці вчителів і вихователів у їх нелегкій праці, наголошував присутнім аби батьків своїх не забували. Не лишнім буде зазначити також те, що в залі було дуже тихо, хоча людей було чимало. Це вказує на важливість події для села, адже давно сільський клуб не бачив такого зібрання, а змусити слухати когось в цій залі здавалась може хіба що диво… Однак тихий та проникливий голос владики Феодора зробив це з душевною простотою, наповнюючи душі слухачів спокоєм… Найвищою оцінкою тут будуть скоріш за все слова старенької прихожанки, яка вже вийшовши з зали клубу сказала : - « Так красно говорить, шо хоче ся го слухати». Красномовству наших батьків не вчили, але простота, душевність та відвертість, яка йде з глибин душі і в якій нема місця фальші, зачаровує…
Виняткової особливості не лише для села Порошково, але і для всього Перечинського району надавав той факт, що вперше нога архієрея Православної церкви ступила на землю звичайного села нашого району не з метою Богослужіння в храмі, а з метою прямого спілкування з прихожанами села Порошково…
Хочеться у зв’язку з цією подією подякувати всім прихожанам православної громади села Порошково за їхню підтримку у підготовці проведення свята духовності, що стало подією як в духовному, так і в історичному плані. Слова нашої подяки належать: голові села Юрію Юрієвичу Касинцю та працівникам сільської ради за всебічну підтримку, Оксані Іванівні Павлич, чиї вихованці так гарно зустрічали нашого владику Феодора, створивши святковий настрій у всіх, Марію Іванівну Євчинець, а в її обличчі всіх тих хто спільно з нею так духовно співпереживав з нами та робив все для успішного завершення початої справи, Надії Павлівні Девіцькій – директору школи та Йосипу Івановичу Цвіку – приватному підприємцю.
Зі словами особливої подяки звертаємось до Михайла Дмитровича Данчі, який, духовно підтримує нас не лише в дні святкові, але і буденні, бажаємо Вам ніколи не хворіти, Божої благодаті Вашій родині та удачі у всіх Ваших починаннях.
Немає коментарів:
Дописати коментар